Csoportos kiállítás

Галерея «Годот» щиро запрошує Вас на

Сучасні приватні колекції

для четвертої частини виставкової серії

Мехес Ласло

Для вступної виставки колекції Feuer András.

Відкриття: 2004 вересня 15‑й рік о 20. Кінцова експозиція відкриває художник Еблі Габор.

Хайдю Кінґа

У виставці представлені художники: Алмасі Аладар, Бада Дада, Бак Імер, Букта Імер, Дейм Павло, Ел Казовській, Фаркас Адам, Фрей Кристіан, Гаал Йоцзеф, Гедо Ілка, Жарматі Тіямер, Гайду Кінг, Гарщі Іштван, Коцис Тібор, Копаш Тамаш, Корніс Дезі, Лакнер Ласло, Лоссончі Тамаш, Маросан Юля, Мата Атиль, Мэшес Ласло, Свіеркевич Роберт, Шарка П’єтер, Шюц Атиль, Торма Андреа, Зако Іштван, Зельє Ілдіко.

У виставці представлені художники: Алмасі Аладар, Бада Дада, Бак Імер, Букта Імер, Дейм Павло, Ел Казовській, Фаркас Адам, Фрей Кристіан, Гаал Йоцзеф, Гедо Ілка, Жарматі Тіямер, Гайду Кінг, Гарщі Іштван, Коцис Тібор, Копаш Тамаш, Корніс Дезі, Лакнер Ласло, Лоссончі Тамаш, Маросан Юля, Мата Атиль, Мэшес Ласло, Свіеркевич Роберт, Шарка П’єтер, Шюц Атиль, Торма Андреа, Зако Іштван, Зельє Ілдіко.

Виклик колекціонування – уприяти музейним рівнем якості й потребу збалансувати його з унікальним смаком, що розкриває художній канон. Незалежно від кваліфікації творів у колекції, якщо серед них немає спільного єдиного призначення, це не колекція, а просто набір предметів мистецтва. Якщо власна колекція суворо слідує за надто редуктивним, систематизуючим, навчальним мисленням професії, з неї зникає індивідуальна інтелектуальна праця. Така особиста креативність зазвичай проявляється у двох рівнях. На противагу хронологічному розподілу за професійною тематикою можна сміливо поєднувати класичний, сучасний і сучасний матеріал; на противагу стилевим підходам можна віддати перевагу різним окремим творам. Необхідно упорядкувати, інакше в мистецтві, як і звичайно, панує хаос, але при цьому напевно залишити природну непослідовність хаосу. Колекція Feuer приділяє цьому випробування.

У виставці представлені художники: Алмасі Аладар, Бада Дада, Бак Імер, Букта Імер, Дейм Павло, Ел Казовській, Фаркас Адам, Фрей Кристіан, Гаал Йоцзеф, Гедо Ілка, Жарматі Тіямер, Гайду Кінг, Гарщі Іштван, Коцис Тібор, Копаш Тамаш, Корніс Дезі, Лакнер Ласло, Лоссончі Тамаш, Маросан Юля, Мата Атиль, Мэшес Ласло, Свіеркевич Роберт, Шарка П’єтер, Шюц Атиль, Торма Андреа, Зако Іштван, Зельє Ілдіко.

Колекція класичної модерної частини охоплює полотна Пала Сінхей-Мерсе, Йозефа Ріппл-Ронаї, Вільма Перллотта-Чаба, Ян Оф Кематті, Едона Мірфі, Де́злоя Чижаня, Яна Васарьйо, Лаоґа Тихани, Яна Шадла, Юлі Хінца, Бела Кадара, Гуго Шайберра, Ласлоя Медінянскі, Іштвана Нагі, Геза Вороса, Іштвана Фарка, Фріг'єс Франка, Іштвана Деси Хубера, Іштвана Шенні та Іжофа Егрі. Теж важлива скульптурна частина: Марк Ведрес, Фульпей О. Бек, Юріц Гольдманн, Ферент Меджес, Елза Кале́й Ковешаза, Геза Горка, Пала Бор та Імер Хусар.

У виставці представлені художники: Алмасі Аладар, Бада Дада, Бак Імер, Букта Імер, Дейм Павло, Ел Казовській, Фаркас Адам, Фрей Кристіан, Гаал Йоцзеф, Гедо Ілка, Жарматі Тіямер, Гайду Кінг, Гарщі Іштван, Коцис Тібор, Копаш Тамаш, Корніс Дезі, Лакнер Ласло, Лоссончі Тамаш, Маросан Юля, Мата Атиль, Мэшес Ласло, Свіеркевич Роберт, Шарка П’єтер, Шюц Атиль, Торма Андреа, Зако Іштван, Зельє Ілдіко.

Якими напрямками сучасного мистецтва можна звернути увагу, маючи такий сильний довгий кадр двадцятого століття? Перехід забезпечують твори Ваді Лаяо та Амос Імер, якими слідують художники Європейської школи (Бальінт Ендре, Корніс Дезсо, Маросан Жюла, Гірматх Тіхамер, Лоссончі Тамаш, Барчас Єно та Шанто Піроска). Таким чином ми дійшли до 60-их, 70-их років, якими об'єднуються твори Лакнера Ласло, Фрей Крістян, Мехес Ласло та Коцис Тібор. Це вірно показує, що історичні посилання, форми експериментів та масово-культурна заурядність поп-арту одночасно торкаються колекціонера. Наявність творів Плану промисловості — тут один реліф Кесеру Ілони, що багато Nádler István — також показує, що повідомлення активістів дійсно не віддалене від колекціонера, хоча справжні шедеври могли бути забезпечені лише новоконструктивної генерації. Вірність спадщині Кассаки підкреслює й факт, що для Фейру Бак Імер є найпершим живим класикою. Найкраще цінує його здатність до оновлення, свідому, дисципліновану роботу в одному й тому ж випадку.

У виставці представлені художники: Алмасі Аладар, Бада Дада, Бак Імер, Букта Імер, Дейм Павло, Ел Казовській, Фаркас Адам, Фрей Кристіан, Гаал Йоцзеф, Гедо Ілка, Жарматі Тіямер, Гайду Кінг, Гарщі Іштван, Коцис Тібор, Копаш Тамаш, Корніс Дезі, Лакнер Ласло, Лоссончі Тамаш, Маросан Юля, Мата Атиль, Мэшес Ласло, Свіеркевич Роберт, Шарка П’єтер, Шюц Атиль, Торма Андреа, Зако Іштван, Зельє Ілдіко.

У колекції виявлено ніби нове, відмінне ступенем напрямки, що пронизують її надзвичайно глибоко. Сильні жести Роберта Свієквіча з’являються в найнеочікуваніших композиціях. Входження «Духів у небеса» назавжди відкриває уяви, коли бенкетна тканина, набиті смугачками, і натягнута маленька антропоморфна бронзова статуетка — разом створюють сюжет. З інших своїх маленьких малюнків він кудись сформував ту ж саму атаку. З індійських епізодів народилася повна серія. Багато робіт, що колись були на папері, використовує практично кожен бік, а також зауважує, що Фойер немає жорсткої бульвера в життєвому творінні; він цінує можливість множинного миттєвого оновлення.

Ще один третіший творець представлений матеріалом такої ж глибини. Букта Імер у певному сенсі одночасно материалізує те, що подобається Фойеру Баку Імеру та Свієкивічу Роберту. Характеристика Букти як дзеркалюється усередині послідовної менталітету, а одночасно його використання матеріалів та формальні ідеї надзвичайно вигадливі. Мало приховані соціокритика, концептуальний нахил та фізична відчутність і матеріальний характер його робіт – всі вони цікаві колекціонеру. Унікально улюблене творіння – машина для вироблення чистого житна з пластику, яка перелічує усі винаходи творів Букти, а крім того навіть окремий для запиту колекціонера самоділований, і завдяки своєму витонченому конструктиву або окремий пост-амальований робітник, може бути сприйнятий як самостійний твір.

З усього цим переликом вантажу множину пунктів визнає також Ґоаль Йозеф, у якого теж зібрано різноманітні твори. Grafіки, що народилися під час парижкої ночі, Feuer підготував у вигляді іконо-статис на стіні. У профане їх можна помітно відчути посилання на величність — це важливо для чутливого ока. Інакші, добре відомі та іскачіті портрети Ґоальових персонажів не зустрічаються лише на полотнах, а й в набірних сірітищах, що з'явились у тому часі, близько десяти років тому, і які з того часу появляються у кількох серіях. На пам'ять одного колекціонера саме ці останні здебільшого важливі. Не лише тому, що FeUr придбав рівно цю серію під час виставки «Доротії» в галереї, а й тому, що він також впіймав її народження. Тобто Ґоаль збирає головно зі своїх родинних приміщень, бо‑валює матеріали, що залишились у фермі, і відкладає їх у зовсім нових комбінаціях, тим самим створюючи нові арт-об’єкти. Тож згодом, окрім графіки та живопису, він став й скульптором. Це знов поглиблює розуміння того, що колекціонер охоче підтримує мистецькі процеси, які у своєму використанні матеріалів і концепції мають характер новизни, і переходячи між різними художніми статусами, переходять у новий рівень.

У виставці представлені художники: Алмасі Аладар, Бада Дада, Бак Імер, Букта Імер, Дейм Павло, Ел Казовській, Фаркас Адам, Фрей Кристіан, Гаал Йоцзеф, Гедо Ілка, Жарматі Тіямер, Гайду Кінг, Гарщі Іштван, Коцис Тібор, Копаш Тамаш, Корніс Дезі, Лакнер Ласло, Лоссончі Тамаш, Маросан Юля, Мата Атиль, Мэшес Ласло, Свіеркевич Роберт, Шарка П’єтер, Шюц Атиль, Торма Андреа, Зако Іштван, Зельє Ілдіко.

Важлива риса колекції – це її атипічне зафасовування, що добре видно і у предметах, що потрапили до колекції в трансформації Копаша Таміса. В колекції є портрет художника, а потім картина з вівця, яка розташована на стіні, скульптура, яку можна прикріпити, а нарешті також є скульптура «І справжнє?», яка має блоки ґрунтів. Саме випромінювання розвитку робить порадник Фойер величезною радістю, а його схильність до пластики вже в класичному модерні-звичних матеріалів виділялася. Задешево багато не розглядають Соловйова Антона як пластичного творця, тому колекціонер з радістю гордиться ранньою дерев'яно-текстильною роботою. Не диво, що сироватка з бронзових кісток одне від Ханеля Іствіна «Наслідок» (1994), а ще більше підкреслює фарбовані прикладки, що нагадують малі броколи. Окулярний Ян від Сягру Ренейшн рідко знаходить інші фарби — від кунжуту до бронзи — в схожих одиничних реліфах. Колір Крістіана двічі символізував чорний корабель‑скачок у фарбованій касивій швидкості моря. Зі скатертини Іствіна Вірджина «Гобелен» від Андери Торма, який вона визначає, *не як працьовитий, а як змальований в кераміці* (він супроводжує, що зображає мотиви Зіка), є прикладом. Тварина «У Козак Євегей» — *вид законих* фітонь i в структуру пов'язують витриманого виставного інтеграцій сінтина. Таким чином, підрозділ «Проблема Фончайта» зрубана зі списка. За терпатки кольору дивиться. Цейдалю треба докручити компліментарну фарбу з «Садовая» та спісля до з даним фіну. Люди призведуть §��.

У виставці представлені художники: Алмасі Аладар, Бада Дада, Бак Імер, Букта Імер, Дейм Павло, Ел Казовській, Фаркас Адам, Фрей Кристіан, Гаал Йоцзеф, Гедо Ілка, Жарматі Тіямер, Гайду Кінг, Гарщі Іштван, Коцис Тібор, Копаш Тамаш, Корніс Дезі, Лакнер Ласло, Лоссончі Тамаш, Маросан Юля, Мата Атиль, Мэшес Ласло, Свіеркевич Роберт, Шарка П’єтер, Шюц Атиль, Торма Андреа, Зако Іштван, Зельє Ілдіко.

Доступно: 2004. жовтень 9 до.