Erdei Krisztina

2008 Будапеšť, Угорщина

Галерея Godot сердечно запрошує Вас

Крістіна Ердей.

На виставці під назвою «Форми».

Відкриття: 2009. листопада 19‑го у четвер між 20 і 22

У виставці показується колекція із матеріалів книги художника 2007‑у, що має подібну назву (Formaságok), а також із найсвіжіших робіт, пов’язаних із цим змістом.

Виставка можна переглядати до грудня 19, з вівторка по п’ятницю 10 і 18, а у суботу між 10 та 13 годин.

2008. 06., Сегед, Угорщина

Писання про художника:

„Усі його зображення мають некий дивний, досить дивний характер. Якби ми під час звичайного перегляду зображень отримували іншу передачу, якби нами без наполегливої, безприточної спамом крівався, його фотографії смішні, але занадто гіркі – вони не іронічні, а краще називати нормальним пафізичним сонячним сновидінням, що обходить наш звичайний сприйнятковий досвід. У цьому точно всіляко знизують об'єктивно реальні фотографії, які допомагають відкрити цікаві зв’язки, форми аналогії, ідеологічні пары. Ще більш вражає фактом, що часто реальні соціальні, культурні або життєвих особливості, аномалії, дослідження й реєстрація їхніх зображень, forms the foundation of the creation of pictures.” – Кесман Йозеф

2007.06.11., Нахарія, Ізраїль

Вираз «„Erdei Krisztina úgy tűnik, képek által értelmezi az életét”» українською звучатиме – «Судячи за Тінзірі Інфо, яка вказала, що «Erdei Krisztina, за такий приклад» – але тут треба замісти. Я отриму. З репортажу: «Erdei Krisztina úgy tűnik, képek által értelmezi az életét. Egy kvázi vizuális naplót készít azáltal, hogy kihasználja a digitális technika emberi léptékkel nézve „korlátlan” potenciálját, azaz mindig magánál tartva gépét a képkészítés lehetőségét maximálisra növeli. Így megteremti annak a lehetőségét, hogy bármilyen véletlenszerű impulzust megörökítsen és visszanézhessen egyszerre az adott helyen és időben, ami kitágítja a kísérletezés esélyét és nagyobb teret ad a közvetlen reflexióknak élete történéseiben.» Переклад: «Erdei Krisztina належить до групи людей, які роздумують про життя через образи. Вона створює «кізаційний» візуальний щоденник тим, що використовує потенціал цифрових технологій, який, з людського погляду, неймовірно «безмежний». Тож вона завжди тримає свій комп'ютер під своїм контролем, щоб збільшити можливість зйомки картин на максимальний рівень. Так вона створює можливість зберегти будь‑яку випадкову ідею і одночасно переглянути її в тому ж місці і в той самий час, що розширює можливості експериментування і дає більшу вільну площу для безпосередньої рефлексії в її житті.»

Її карткові форми викликають естетику приватного фотографування: здається, що композиційні правила не дотримуються, коли клікається «зараз‑потім» і деякі елементи виявляються натямано розбиті або вкрай нудні. Людські обличчя, які виглядають нарешті не найкращою миттю, фіксуються в непомітному дороженні. Оскільки більшість приватних кадрів належать технічно недосвідченим творцям, дозволено такі «хвостові помилки», як експозиція, що не відповідає світлу, тобто надмірна перебільшена або недіслявання. Нерівномірна тональність окремих серій посилює непередбачуваність моментів, а з цього виходить їхня щира пряність.” – Борочфі Віраг

«Ерді майстерно перебиває ті пошуки шляху та кар’єри, у яких самостійно позиціонуючи та керуючи власною ідентичністю, ідеоніці, з якими майже завжди працюють у теперішньому ритмі, а що ще підсилює – це ще й йде й вони ще більш пороціють. Якщо під час перегляду сторінок Його книги ми звертаємо увагу на візуальний нарратив, то з-під зображень «хтось» все ж чітко висловився до нас. «Хто говорить і про що?» – міг би я цитувати розділ Фотоменей вгорі книги. Але візуальний нарратив Елді, у більшості випадку, не розповідає, лише декілька слів та чиїй знахідки з першої сторінки до останньої: «Дивись, бачиш це?» І це дійсно спокушає, що під час цього питання сильний емоційний та часто метафоричний заряд зображень немає жодного жаху! – Джокс з Антал.

2004. 06. 08. 13.59, Федосія, Україна

2006.01.29. 9.28, Віллавіценсіо, Колумбія