Kopasz Tamás

Шановно запрошуємо Вас на відкриття виставки «Копаш Тама…рінесанс…» 2001 26 року у 20 годину. Відкриття буде проведено мистецтвознавцем Ванілією Валірійою.

Той, хто минулого року отримав премію Мункацсі - Копаш Тіма, у виставці «Ренесанс...» створив певну синтезу попередніх працюв, що відзначалися в роках вісімдесят емоційною, живою сценою, а у дев’яностих розквітають беземоційні, холодні твори, що виявляються в виборі матеріалів й виконанні.

Епохи автора створюють єдине ціле, вони добре розрізняються як у темах, так і у виборі матеріалів. Перші значні праці – «Любительські зображення» (1986), грубих поверхневих, розкладених творів, що підказують боротьбу з матеріалом і «геройську» боротьбу в темі. Наступні цикли («Золотий вік», «Бронзовий вік», «Медний вік» 1986‑88) в обробці поверхні, способі фарбування, а також у виборі матеріалів відзначаються завівкою, простим, «примітивним» та ностальгією до «Аркадської» світу.

Після «Резкору» Копаш знову повернувся до грубих матеріалів, а у серії «Орнаментіки» у фокусі став простір, з’являється беземоційний спосіб зображення. Основною рисою «Панцирів» й «Жіночих образів» є спотворююче жестифікальне значення; з’являється одразу ж і техніка різання, створення тривимірних творів через вигибку зображення, рельєфні поверхні та об’ єви, відкриті площини через різання. Вона різнобічна: серед епох «Ролло, Папірні зображення» на одну сторону – складні техніки, а з інших – «Хмари, Пейзажі» – підкреслюють чергування пігментів, а також графічне живописство, повернення до грубих, холодних форм, безплічної – й не пристрасної, із починає. На відкриття майстерни, що розпочнявся  січеними  26 , зміст виставки, як і більшість робіт Копаша, не є репрезентативним і більше спрямований у напрямку «відображення внутрішніх емоцій, думок у матеріалівому, образному вигляді».

Усі експоновані картини й статуї є окремими членами серії, статуї будуються з груп по трьох одиниць. Наслідники картин – «..révület..» виставка, а статуї з металу й гіпсу деякою мірою є «пластичними вирізниками» картин. Основним є вигнута форма, коло й сfera, що відрізняється від попередніх статуй за орієнтованістю довгою. Коло й сfera традиційно символізують ідеальну форму; у Копашта Томіта це більше знак ізольованості, «закритого» жесту, задумки. Деякі нерегулярні, незавершені колові статуї трохи позначають емібріальний стан із поведінкою, напружене, боротьба, в якому життя почаво саме виявляю себе в небезпеці: однієї частини відсутність закритої форми, інша – заплутані щілини і мережі.

Реліфорі скульптур над безлічі корисні прий, адже вони не з огнькам нашерехкой. Копаутало кляпрочу-як пропозиція у по суті, що відмовою - костяйта – to не- аого покажу в жахливо-ть, оліви – енн для безwie?

Дінотиєю характеризуються скульптури, і протистояння протилежностей, з одного боку – захист від бою “вздовж” і протистояння, з іншого – протистояння бою “всередині”, з одного боку – двійність матеріалу, заліза та гіпсу, жорсткості та м’якості, м’якість і жорсткість.

Тому твори, представлені на виставці, дійсно є синтезом всього їхнього життєвого творіння, балансами між нависшими одна над одною силами пристрасті й дисципліни.

Виставку можна переглянути 2001, до 26 жовтня.