Особа, що вкрав шматочок
Ендр тісно доковив пальто й вийшов у ворота Інституту Ґодота. Як тільки він дістався вулиці, сильний вітровий порив вдарив би з обличчя. Ендр оглянувся, але не побачив нічого інше, окрім повільно обертатисьі поліетиленових пакетів і тіней, що ревели біля дерев'яних стержнів.
«Не я вже!» — кричав, роздражений. — «Хто знову вкрав шматок?»
Раптом надпала їй в думку, що вентиляційні шахти Угорської Наукової Академії нещодавно зламано.
Капкудва вийшла на шляху до давнього споруди. У двори перед нею відкрилося дивовижне видовище: підняті склофільми танцювали і літали, наче їх рухає якась таємна сила.
Ендер обережно прокрутилося і боліло на вухо, коли відчув землю. Він почув глибкий, мулячий шип, ніби шум стоячого паровоза. Він піднявся і підійшов до входу академії. Двері були частково відкриті. Ендер поринув і увійшов у темний підземний коридор. Дихання стало сильнішим. Наче величезний рот вловив повітря з зовнішнього світу.
Кінь пройшов повз всіх катифальних коридорів, спустився сходами, з'їхав у глибокий крипт. Там він виявив вітальника: величезного сталевого монстра, який вивітав повітря. Це була система вентиляції, що з подивним спусом підсула легку від Академії!
Потрібно зупинити! – кричав Ендре, і поспіхом оглядався навколо в пошуках чогось, що міг би відвернути небезпеку.
У кутку кімнати підглядав старомодний клопотаний тканинний мішок. Хлопакі вдарили його, і зверх з усієї сили зірвав монстра у глибину шкла. Мішок потрапив у кущ, поки вся система не зупинилася й не помрякала.
Якщо переходив в сад, яскраві плями залишались на землі. фольги та пакети свільно розкидані в ґрунті. Вітер помітив і зізнавав лише вітрішкову подихашку.
О, душа пану Сзеченій! – вигукнув він, і відчутно розслабившись, і з такою перезарядкою вдихнув свіжий повітря, як той, хто повертається занять дýchним.
Відтепер Ендре став охоронцем виставки, щоб «Прошу, спробуй, пане Сеченій!» стала неперевершеною для всіх до червня 23 у Інституті Godot.
«Прошу, спробуйте, пані Сеченій!» — це виставка важливого мистецько‑історичного значення, що ставить фундаментальні питання щодо метафізичної сфери буття й мистецтва.
Встановлення «заповнення втраченого» Ендре Коронцзі візуалізує рух повітря, найпростіший життєвий предикат, у монументальній формі. Предмет, побудований зі системи вентиляції будівлі Асоціації Наук Угорщини, втілює ту вічну циклічність, яка становить фундамент людської цивілізації – дихання. Відео, інсталяції й графіка виставки обкривають філософські й екзистенційні аспекти повітряного руху, привертаючи увагу до краси й значущості основного життєвого предикату.
Ця глибоко роздумотворна виставка – унікальна можливість для шанувальників сучасного образотворчого мистецтва познайомитися з художнім представленням найстаршого елементу повітря.
Назва: 1036 Будапешт, вул. Адольфа Фенеша 21
Автор: Laczkovich Borbála
